Групи займенників в англійській мові

Займенники в англійській мові (Pronouns) – це слова, які замінюють певні іменники з метою запобігання їх повторення в реченні. Займенники вказують на ознаки, предмети, але не називають їх та відповідають на запитання чий? хто? що?

Займенники за своїм значенням поділяються на наступні групи:

• Особові.
• Відносні.
• Питальні.
• Розділові.
• Присвійні.
• Вказівні.
• Універсальні.
• Заперечні.
• Зворотні.
• Взаємні.
• Невизначені.

Далі розглянемо усі групи займенників окремо та детально розберемося в правилах їх використання.

Особові займенники

Особові займенники (Personal Pronouns) мають категорії числа, відмінку та особи. Нижче в таблиці вони наведені у називному та об’єктному відмінку.

Ми використовуємо he/him, щоб звернутися до чоловіка і she/her, щоб звернутися до жінки. Якщо мова йдеться про неживий предмет, то ми використовуємо it. Також слід запам’ятати, що з великої літери завжди пишеться перша особа однини, а саме I (я).

Називний відмінок особових займенників

Називний відмінок особового займенника зазвичай відіграє роль підмета.

Наприклад:

• I like your dress. – Мені подобається твоє плаття.
• You are late. – Ти запізнився.
• He is me husband. – Він мій чоловік.
• It is raining. – Дощить.
• She is on holiday. – Вона перебуває у відпустці.
• We live in Ukraine. – Ми живемо в Україні.
• They are going to London. – Вони збираються в Лондон.

Об’єктний відмінок особових займенників

Об’єктний відмінок особових займенників використовується:

• В якості об’єкта дієслова:
  I can see you. – Я можу вас бачити.
  Can you help me? – Можете допомогти мені, будь ласка?
  I saw her in town today. – Я бачив її в місті сьогодні.
• Після прийменників:
  Give it to him. – Дайте йому це.
  Why are you looking at her? – Чому ти так дивишся на неї?
  He is waiting for you. – Він чекає на тебе.

Присвійні займенники

Присвійні займенники в англійській мові (Possessive Pronouns) відображають певний зв’язок предмета з особою або його приналежність до цієї особи. Розрізняють дві групи: абсолютні та прилягаючі. Нижче в таблиці наведені приклади цих двох груп.

Присвійні займенники виконують функцію означення, додатка або підмета, вони завжди вживаються в кінці речення або можуть бути використані після прийменника of. Наприклад:

Вказівні займенники

Вказівні займенники (Demonstrative Pronouns) завжди вказують на предмет або особу. В таблиці наведені займенники та їхні форми.

Займенники this та these

Як видно з таблиці займенники this та these ми використовуємо з прив’язкою до іменника в однині/множині до речей або людей, які знаходяться поблизу нас. Наприклад:

Також ці займенники використовуються щоб представити людину, наприклад:

Вказівні займенники використовуються й тоді, коли ми розпочинаємо телефонну розмову, наприклад:

Займенники that та those

Вказівні займенники that та those використовуються, коли ми говоримо про речі, які на даний момент знаходяться не поруч з нами, наприклад:

Ми також вживаємо займенники that та those, щоб вказати на слова людини, яка щось зробила або сказала, наприклад:

Зворотні займенники

Зворотні займенники (Reflexive Pronouns) використовуються коли предмет або особа виконує якусь певну дію самостійно або ця дія спрямована на самого себе, та перекладаються як “себе”, “сам”, “самі”, “сама”.

Таблиця зворотних займенників

Зворотні займенники вживаються:

1. З прийменником by, коли ми хочемо показати, що хтось зробив щось самостійно та без допомоги:
   • He walked home by himselves. – Він йшов додому сам.
   • She baked the cake by herself. – Вона сама спекла торт.
2. Для емоційного підсилення або для виділення чогось:
   • She mended the car herself. – Вона полагодила собі машину.
   • He baked the bread himself. – Він спік собі хліб.

Неозначені займенники

Неозначені займенники в англійській мові (Indefinite pronouns) використовуються у тих випадках, коли достеменно не відомо про кого саме йдеться. Такі займенники не визначають ні предмет ні особу, вони лише показують що цей предмет або особа існує. Вони утворюються від простих займенників any, some та every з додаванням до них слів one, body та thing. Нижче в таблиці наведені їх приклади.

Займенники one та body являються синонімами. Some та похідні від нього (something, someone, somebody) вживаються у стверджувальних реченнях:

… а any та його похідні anything, anyone та anybody – у заперечних та питальних:

Слід запам’ятати, що з займенниками nothing, no one та nobody не вживаються інші заперечення.

Взаємні займенники

Взаємні займенники в англійській мові (Reciprocal Pronouns) використовуються, коли відбувається певна дія між двома особами або більшою їх кількістю. До таких займенників відносяться each other (один одного) та one another (один одного). Традиційно each other вживається з двома особами, а one another з більшою кількістю осіб, але в сучасній англійській мові ця відмінність поступово зникає.

Також взаємні займенники можуть бути використані в присвійній формі:

Питальні займенники

Питальні займенники (Interrogative Pronouns) формують запитальні речення. Перелік питальних займенників наведений нижче в таблиці.

Займенник who використовується, коли питання задається про людину:

Займенник whose використовується, коли питання задається про приналежність:

Займенник what використовується, коли питання задається про предмет:

Займенник which використовується, коли постає вибір, але він є обмежений:

Займенники whatever, whichever та whoever використовуються, коли питання задається з обуренням або здивуванням:

Відносні займенники

До відносних займенників (Relative Nouns) використовуються щоб з’єднати з головним реченням підрядне. До них відносяться:

Займенник who та whom використовуються коли мова йде про людей, а which – про речі. Займенник that використовується, коли мова йдеться як про печі, так і про людей.

Відносні займенники вживаються:

• Після іменника, якщо відомо про яку людину або річ йдеться;
  The house that Mike built. – Будинок, який побудував Майк.
• Щоб розповісти більше про річ або людину:
  My father, who was born overseas, has always been a great traveller. – Мій тато, який народився за кордоном, завжди був великим мандрівником.

Розділові займенники

За допомогою розділових займенників один предмет виділяється серед решти предметів такого ж типу. До таких займенників відносяться another та other, та означають “інші”, “інший”, “інша”, а в окремих випадках їх можна перекласти як “ще один”, “другий”.

Займенник other вживається з артиклем the у тому випадку, коли він змінює іменник і йдеться про обмежене число осіб або предметів.

Займенник another вживається.з артиклем a/an, коли йдеться про необмежене число осіб або предметів.

Універсальні займенники

Універсальні займенники описують групи осіб або предметів які складають одне ціле.

Найбільш універсальними являються займенники either та both, що означають групу з двох предметів або осіб. Either позначає цю групу як дві окремі, а both – як одне ціле.

Заперечні займенники

В першу чергу слід наголосити, що два заперечних займенника в реченні бути не може. Нижче в таблиці наведений їх перелік.

Заперечні займенники завжди вживаються перед іменниками та не потребують використання артиклів.

Займенники none та no вживаються з будь-яким предметом та особою. None після себе часто потребує of.

Займенник neither схожий за вживанням на either, може бути використаний тільки зі злічуваними іменниками та тоді, коли є два предмета або особи.

Займенники no one та nobody вживаються лише у випадку, коли мова йде про живу істоту, а займенник nothing – з неживими предметами.

Отже, це усі групи займенників в англійській мові. Як і англійським часам, їм слід приділити велику увагу у вивченні, оскільки надзвичайно важливо розуміти в якій ситуації та який займенник слід використати в певному випадку. Сподіваюсь цей матеріал був для вас корисним.